Ніна Матвієнко: співачка, чий голос упізнавали з першої ноти
Ніна Матвієнко — це ім’я, яке в Україні знають у трьох поколіннях. Її голос звучав у храмах і на стадіонах, у дитячих мультфільмах і на державних святах. Її пісні люди співали вдома, навіть коли платівок під рукою не було — бо мелодії запам’ятовувалися самі. Народна артистка України, Герой України, володарка унікального сопрано, яке музикознавці роками намагалися описати і не могли. Сьогодні, через кілька років після її відходу, ім’я Ніни Матвієнко стало частиною того ж ряду, що й імена Шевченка, Лисенка, Паторжинського. Але цей матеріал — не про пам’ятник, а про живу людину: дівчинку з-під Києва, яка спочатку боялася сцени, а потім змусила сцену боятися її.
Ніна Матвієнко народилася 10 жовтня 1947 року в селі Недра Бориспільського району, що на Київщині. Зростала у звичайній сільській родині: мати працювала в колгоспі, батько воював і повернувся з фронту пораненим. Співати почала рано, бо в селі інакше було не вижити — на весіллях, в клубі, у церковному хорі. Після школи вступила до Київського інженерно-будівельного інституту, але провчилася лише рік — поклик сцени виявився сильнішим за креслення. Це рішення тоді здавалося авантюрою. Через п’ятдесят років воно виглядало як єдино правильне.
Як дівчина з Недрів стала голосом цілої епохи
Шлях Ніни Матвієнко до великої сцени не був стрімким. У 1960-х роках вона закінчила Київську консерваторію імені Чайковського, навчалася у класі професора Костянтина Луганова, а згодом — у асистентурі-стажуванні. Перші роки на професійній сцені були скромними: хорова робота, невеликі партії в музичних театрах, гастрольні виїзди з філармонійними колективами. Справжній прорив стався у 1970-х, коли співачка почала співпрацю з поетом і композитором Олександром Білашем та з тріо сестер Левченків. Саме у цьому складі народилися пісні, які стали її візитівкою.
| Період | Ключові події | Вплив на кар’єру |
|---|---|---|
| 1947–1965 | Дитинство в Недрах, навчання в школі, спроби вступити до консерваторії | Формування голосу і характеру, перший досвід сцени в рідному селі |
| 1965–1972 | Київська консерваторія, асистентура-стажування, робота в хорових колективах | Професійна школа, знайомство з майбутніми колегами |
| 1972–1985 | Ансамбль «Дніпро», тріо сестер Левченків, співпраця з Білашем | Всесоюзне визнання, гастролі, перші солі концерти |
| 1985–2013 | Камерний хор «Київ», солі концерти в Україні та діаспорі | Зріла майстерність, статус народної артистки |
| 2013–2023 | Звання Героя України, хвороба і відхід 8 жовтня 2023 року | Увійшла в історію як один із найбільших голосів України |
Найбільш знаковими у її доробку стали пісні «Ой, видно село», «Запорожець», «Пісня на рушнику», «Колискова», «Цвіте терен», «Любіть Україну». Кожна з них — це не просто мелодія, а шматок національної пам’яті. «Ой, видно село» підхоплювали навіть ті, хто ніколи не чув повного запису: ця пісня живе в українському фольклорі, як живе «Щедрик». Деталі її біографії можна перевірити у статті про Ніну Матвієнко у Вікіпедії, де зібрано основні дати та повний перелік її нагород. Це джерело допомагає відрізнити перевірені факти від переказів, яких за роки побільшало чимало.
Унікальний голос: чим Матвієнко відрізнялася від інших
Музикознавці часто описують її голос як лірико-колоратурне сопрано з надзвичайно широким діапазоном — від нижнього регістру, близького до меццо, до верху, де звук ставав прозорим, як скло. Але річ не лише в техніці. Ніна Матвієнко мала рідкісну здатність: вона не «виконувала» народну пісню, а ставала її частиною. На сцені вона зникала — залишалася тільки мелодія, яка йшла наче з-під землі, з-під стелі, звідусіль. Критики відзначали три її головні якості, які рідко зустрічаються разом навіть у найбільших співаків.
- Абсолютна чистота інтонації навіть у складних стрибках мелодії, характерних для українських народних пісень.
- Вміння тривати подих так, що довгі фрази сприймаються суцільним потоком, без різких стиків.
- Внутрішня стриманість: ніколи не перегравала, не тиснула на емоцію, давала слухачеві простір для власних почуттів.
Ці якості вона пояснювала просто: «Я не вчу пісню, я з нею живу». На студійних записах це добре чути — навіть через десятиліття її тембр не втрачає свіжості, бо був записаний без зайвої обробки, у стилі, близькому до живого виконання. Саме тому її альбоми перевидають і сьогодні.
Сім’я, роки мовчання і повернення на сцену
Особисте життя Ніни Матвієнко було не менш драматичним, ніж її сценічний шлях. Перший шлюб із композитором Олександром Білашем тривав майже двадцять років і завершився розлученням. Другий чоловік, Петро Горошко, став для неї опорою вже у зрілі роки. У подружжя народився син Андрій, який пішов іншим шляхом, далеким від музики, але залишився для співачки найближчою людиною. Родина для неї завжди була тим, заради чого варто було виходити на сцену — і заради чого варто було з неї повертатися.
| Рід | Ім’я | Роль у житті співачки |
|---|---|---|
| Чоловік | Олександр Білаш | Композитор, автор багатьох пісень, з якими Матвієнко увійшла в історію |
| Чоловік | Петро Горошко | Підтримка у зрілі роки, допомога під час хвороби |
| Син | Андрій Горошко | Найближча людина, продовжує справу матері через родинну пам’ять |
| Сестра | Олена Матвієнко | Родинна підтримка, зберегла архів дитячих років співачки |
У 2000-х роках через проблеми зі здоров’ям Ніна Матвієнко надовго зникла з великих сцен. Це був не вибір, а необхідність: лікарі радили берегти голос, родина просила зупинитися. Але навіть у роки паузи вона не зникла з української культури — її записи крутили на радіо, її піснями відкривали шкільні свята, її голос звучав у документальних фільмах. Коли стан здоров’я дозволив, вона повернулася на сцену — і кожен такий виступ сприймався як подія. Повідомлення про її смертність з’явилося в українських ЗМІ восени 2023 року і стало одним із найбільш обговорюваних культурних новин того тижня.
Нагороди, визнання і те, чого не дають офіційно
Для додаткового контексту Державні відзнаки Ніни Матвієнко — це окрема сторінка її біографії. У 1985 році вона отримала звання народної артистки УРСР, у 1992-му стала народною артисткою України. У 2013 році Президент України вручив їй звання Героя України з врученням ордена Держави. Окрім цього, вона мала численні премії, серед яких Національна премія імені Тараса Шевченка, премія імені М. В. Лисенка, відзнаки міжнародних фестивалів. Але найважливішу нагороду не вручають у Кремлі чи на Софійській площі: її щодня давали слухачі, які приходили на її концерти, співали її пісні вдома, передавали записи дітям. Цю нагороду неможливо підрахувати, і вона важить більше за ордени.
- Звання Героя України з врученням ордена Держави (2013).
- Народна артистка УРСР (1985), народна артистка України (1992).
- Національна премія імені Тараса Шевченка за внесок у розвиток української культури.
- Премія імені М. В. Лисенка за виконавську майстерність.
- Орден княгині Ольги III ступеня та інші державні відзнаки.
Сім кроків, як вшанувати пам’ять співачки без формальностей
Після відходу Ніни Матвієнко багато хто задумався, як зберегти пам’ять про неї у щоденному житті, а не лише у підручниках. Нижче — простий план із семи кроків, який підходить і для дорослих, і для родин із дітьми. Кожен крок розраховано на 30–60 хвилин, тож увесь план можна пройти за тиждень, не витрачаючи грошей і не виходячи з дому.
Крок 1 (Бюджет: 0 грн): Послухати добірку записів
Зберіть альбом Ніни Матвієнко на будь-якому стрімінговому сервісі або знайдіть записи на YouTube. Послухайте «Ой, видно село», «Цвіте терен», «Пісню на рушнику», «Любіть Україну» і «Колискову» — ці п’ять пісень дають уявлення про різні грані її таланту. Зверніть увагу, як змінюється дихання і настрій від пісні до пісні. Це допомагає зрозуміти, чому її називають співачкою, а не просто виконавицею.
Крок 2 (Бюджет: 0 грн): Прочитати біографію
Відкрийте її біографію на перевіреному джерелі у Вікіпедії і занотуйте три факти, які вас здивували. Наприклад, що вона спочатку вчилася на будівельника, або що її першим великим хітом стала пісня, яка починалася як домашній жарт. Такий підхід вчить відрізняти перевірену інформацію від переказів, яких за роки стало чимало.
Крок 3 (Бюджет: 50–150 грн): Придбати диск або збірку
Купіть компакт-диск або збірку записів у перевіреному магазині. Підтримати спадщину співачки можна і через придбання ліцензійних записів. Зверніть увагу на видання з анотаціями музикознавців — там зазвичай пояснюють, як саме виконувалися ті чи інші пісні і чому їх вважають еталонними.
Крок 4 (Бюджет: 0 грн): Заспівати колискову дитині
Її «Колискова» — одна з небагатьох, яка сприймається як сучасна, а не архівна. Заспівайте її дитині, онуку чи навіть коту. Це найпростіший спосіб перенести голос співачки у ваш дім. Якщо не пам’ятаєте слів — знайдіть текст і вивчіть по одному куплету на день.
Крок 5 (Бюджет: 100–300 грн): Відвідати концерт пам’яті
У Києві та інших містах регулярно проводять вечори пам’яті Ніни Матвієнко, де її пісні виконують сучасні співаки. Квитки на такі події зазвичай коштують від 100 до 300 грн. Це гарна нагода почути улюблені мелодії у новому звучанні і познайомитися з людьми, які поділяють ваш інтерес до української музики.
Крок 6 (Бюджет: 0 грн): Поділитися записом у родині
Надсилайте рідним і друзям по одному запису щотижня. Долучіть короткий коментар: чому ця пісня для вас важлива, який спогад вона викликає. Так ви створите родинну традицію слухання, яка не потребує ані грошей, ані особливих зусиль, але зберігає пам’ять.
Крок 7 (Бюджет: 0 грн): Записати власне виконання
Запишіть свою улюблену пісню Ніни Матвієнко на телефон. Не потрібно ідеального виконання — головне, що голос звучить у вашій родині. Згодом ці записи стануть сімейним архівом, який передаватиметься разом із фотографіями та листами.
Ніна Матвієнко і світова музика: як український голос звучить у європейському контексті
У Європі та Північній Америці українська народна музика довгий час сприймалася як «фольклор для вузького кола». Ніна Матвієнко разом із колегами змінила це сприйняття: її виступи у Польщі, Канаді, США, Німеччині та Італії показували, що українська пісня може бути не менш потужною, ніж іспанська фламенко чи угорські балади. Міжнародні фестивалі, на які її запрошували, дали змогу представити українську культуру там, де про неї раніше знали лише за «Щедриком» Миколи Леонтовича.
Європейський підхід до фольклору
У Європі фольклорні співаки, як правило, здобувають освіту в консерваторіях із спеціалізацією «етномузикологія». Вони вивчають не лише спів, а й методи збирання польових записів, розшифровки діалектних форм і навіть правові питання використання фольклорних мотивів. Ніна Матвієнко здобула класичну консерваторську освіту, але значну частину знань отримала «з вуст у вуста» — від старших селян рідного села, від хористів у церковних хорах. Ця комбінація академічної школи і живого фольклору робить її стиль близьким до європейського розуміння фольклорного виконавця, але зберігає українську самобутність.
Американські стандарти запису
У США існує чітка система сертифікації студій звукозапису, яка регулює рівень шуму, обладнання і навіть умови праці артистів. Українські студії радянського періоду часто не відповідали цим стандартам, тому багато записів Матвієнко, зроблених у 1970–1980-х роках, сьогодні переоцифровують і ремастерують. Це типова практика для класичних і народних виконавців усього світу: студія Decca, наприклад, перевидала архіви Лучано Паваротті через десятиліття після першого запису.
Чому Україна рухається до європейської моделі збереження спадщини
З 2014 року Україна активніше інтегрує свої культурні архіви до європейських баз даних, зокрема до Європейської цифрової бібліотеки. Записи Ніни Матвієнко, завдяки її міжнародному визнанню, стали частиною цих процесів. Це дає змогу дослідникам з різних країн працювати з українським матеріалом нарівні з італійським, польським чи чеським фольклором. Для України це не лише культурна, а й м’яка дипломатична перевага: знайомство з її голосом часто стає для іноземців першим кроком до ширшого знайомства з країною.
Що залишиться через п’ятдесят років: спадщина співачки
Найкращу оцінку митцю дає час. Через десять років після смерті Ніни Матвієнко її пісні вже стали частиною шкільної програми з музики: «Ой, видно село» та «Цвіте терен» вивчають діти в усіх областях. Через двадцять років її ім’я з’явиться в підручниках з історії української культури поряд із Соломією Крушельницькою та Оксаною Петрусенко. Через п’ятдесят років, якщо збережуться архіви і записи, її голос звучатиме у VR-реконструкціях концертів і в музейних інсталяціях, як сьогодні звучить голос Паторжинського у «живих» виставках.
1969 рік: перші записи з тріо сестер Левченків
Саме у цей період народилася співпраця, яка визначила її стиль на десятиліття. Тріо сестер Левченків — Галина, Ніна і Олена — вже мало власну аудиторію, а молода співачка з Недрів додала до ансамблю свіже звучання і молодий темперамент. Перші спільні записи записували на кіностудії імені Довженка, де обладнання було далеким від ідеального, але результат зберігся до наших днів.
1980-ті роки: розквіт у Камерному хорі «Київ»
У 1980-х роках Ніна Матвієнко стала солісткою Камерного хору «Київ» під орудою Валерія Матюхіна, який згодом перетворився на гурт «Піккардійська терція». Співпраця з професійним камерним колективом дала змогу співачці працювати над поліфонією і точністю інтонації. Саме в цей час вона записала альбом «Українські народні пісні», який досі вважають еталонним.
2026-ні–2026-ні: повернення і звання Героя
Після паузи, пов’язаної зі здоров’ям, співачка повернулася на сцену в оновленому форматі: більше камерних концертів, менше стадіонів, більше уваги до молодих слухачів. У 2013 році вона отримала звання Героя України з врученням ордена Держави. Це визнання збіглося з початком нових викликів для країни, і її пісні знову стали голосом нації — тепер у зовсім іншому контексті.
Часті запитання (FAQ)
Коли народилася і коли померла Ніна Матвієнко?
Ніна Матвієнко народилася 10 жовтня 1947 року в селі Недра Київської області, а померла 8 жовтня 2023 року в Києві, не доживши двох днів до свого 76-річчя. Причиною смерті стали ускладнення після тривалої хвороби.
Які пісні Ніни Матвієнко стали найвідомішими?
Найбільш відомими вважаються «Ой, видно село», «Цвіте терен», «Пісня на рушнику», «Любіть Україну», «Колискова» та «Запорожець». Більшість із них написана композитором Олександром Білашем у співпраці з поетами.
Чому Ніна Матвієнко отримала звання Героя України?
Звання Героя України з врученням ордена Держави присвоєно у 2013 році за визначний внесок у розвиток української культури, багаторічну сценічну діяльність і збереження національної пісенної традиції.
Скільки шлюбів було у Ніни Матвієнко і хто її родина?
Співачка мала двох чоловіків: перший — композитор Олександр Білаш, другий — Петро Горошко. Від другого шлюбу у неї син Андрій, який став найближчою людиною в останні роки життя.
Де вчилася Ніна Матвієнко?
Вона закінчила Київську консерваторію імені Чайковського, а згодом — асистентуру-стажування при ній. Клас професора Луганова дав їй класичну школу, а село Недра — фольклорну основу.
Чим голос Матвієнко відрізнявся від інших співачок?
Її голос поєднував чисте лірико-колоратурне сопрано з надзвичайною емоційною стриманістю. Критики відзначали, що вона ніколи не перегравала: пісня звучала природно, наче виконавець просто розмовляв із глядачем.
Чи є музей або вулиця імені Ніни Матвієнко?
У рідному селі Недра встановлено пам’ятник, а в Києві та Борисполі є вулиці на її честь. Окрім того, у школах, де вона навчалася, відкриті меморіальні дошки, а її записи входять до шкільної програми з музики.
Як вшанувати пам’ять співачки сьогодні?
Найпростіший спосіб — послухати її записи, заспівати її пісні з дітьми, відвідати концерт пам’яті або придбати ліцензійний диск. Підтримка родини через культурні проєкти теж залишається актуальною.
Ніна Матвієнко прожила довге, чесне і насичене життя. Її голос уже став частиною українського культурного коду, і тепер наше завдання — не дати йому загубитися серед нових звуків. Послухайте її пісні цього тижня, заспівайте одну з них удома і поділіться записом із тими, хто ще не чув. Це не вимагає ані зусиль, ані грошей, але саме такі маленькі кроки зберігають пам’ять про великих людей.
Залишити відповідь