22 вересня 2026 року Рада ЄС погодила виключення російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана з санкційного списку і водночас продовжила обмеження щодо решти осіб до 22 вересня 2029 року. Кабінет міністрів Латвії одразу після цього доручив Міністерству закордонних справ підготувати пропозиції та юридичне обґрунтування для запровадження національних санкцій проти цих двох осіб.
Цей крок безпосередньо стосується українських читачів: мова йде про людей і структури, які потрапили під санкції ЄС ще у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а тепер можуть частково відновити доступ до європейських активів.
Позиція Ризі
Прем’єр-міністр Андріс Кулбергс заявив, що Латвія була єдиною державою-членом ЄС, яка до останнього виступала проти виключення Усманова і Фрідмана. Під час голосування країна утрималася, щоб не заблокувати продовження санкцій проти решти осіб і структур. Національні обмеження, які готує МЗС, передбачають фінансові обмеження та заборону на в’їзд до Латвії і покликані не допустити розблокування активів та господарських ресурсів цих олігархів у країні.
Передумови компромісу і реакція Києва
Компроміс у ЄС передбачав виключення Усманова і Фрідмана в обмін на продовження санкцій проти приблизно 3000 інших осіб та організацій (за даними LIGA.net). Франція виступала за зняття санкцій з Усманова з міркувань національної безпеки, а Люксембург наполягав на виключенні Фрідмана через його багатомільярдний арбітражний позов. Глава МЗС України Андрій Сибіга закликав Латвію запровадити національні санкції проти Усманова і Фрідмана після рішення ЄС.
Залишити відповідь